?

Log in

No account? Create an account

Зажуреній душі




                       Ще буде літо і ще літ копиця,
                  і веселкові барви на душі,
                  і буде радість від землі й до Сонця,
                  І шлях покажуть ще плеяди мрій.

                  Зірок холодних крижані кристали
                  Ти оминай, немає в них тепла,
                  І не губись у хижих задзеркаллях,
                  Нехай би там ніколи й не була.

                  Тобі впаде ще з неба стільки дива
                  і загадкових витворів життя,
                  Побач: ось ти,  осяяна й щаслива,
                  і день новий,  і вся Земля – твоя!

Rollover - and over - and over again))





/


Я, напевно, сама собі доля,

Вибач, мамо, за гострі бемолі,

Так старанно мене плекали,

А зросло перекотиполе..

Та й нехай – крилата рослина,

І всюди самій так добре,

Я пройдисвіт, перекотилюдина,

То настрашена, то хоробра,



Не маю дверей і вікон,

Не ходжу служити у прийми,

Кохаю перекотичоловіка,

Чий дім – це мої обійми,

І добре літати нам разом,

Так добре – хто би подумав,

І буде усе й одразу,

Я знаю – Хтось так задумав.

Бонн, 20.04.18

Змій




Мій кольоровий змій
пірнає у синє повітря

у хмарі метеликів, як білява дівчинка,
що літала над містом, яке стерла війна,

і бачила в жовтих вікнах, що світились мармеладом у коробках будинків,
як сусіди прикрашають ялинки,

як діти бавляться з ангелами,
як тіні дерев на стінах кімнат стають годинниковими стрілками,

та рахують не секунди й години,
а цілі роки, а цілі життя.

А коли дівчинка прокинулась у горіховій шкаралупі,
то була вже поважною панною,

що безпорадно зітхнула
і злетіла до хмар білим метеликом,

а там ні богів, ані ангелів –
лиш невагомі повітряні змії.


Рим, серпень 2017
О.О.О.







Pic:
Paul Bond
The-Girl-Who-Circumnavigated-The-World-In-A-Dream-Of-Her-Own-Making

Tags:

Словоноша



Підкажіть коротку дорогу до пункту прийому слів,
може, куплять за півціни те, що мені би забути?

написи на долонях, закляття, що вже не діють,
акції мегамаркетів, заклики до примирення,


нарікання невдах, обіцянки батька,
медичні терміни, комуністичні гасла,


старі назви вулиць, нетверезі вигуки,
безнадійні вироки, фальшиві зізнання,

пісні про біль моногамії, піну несвіжої преси,
оголошення, змиті дощем, погрози шкільних ворогів,

віршовані привітання, рецепти святкових страв,
уривки напівзабутого, назви зайвих речей..

І навіть якщо за безцінь - забрали б лише назовсім,
І стало би місця тиші. Тиші на всі гроші.



ти ша




                 Чорна діра тиші
            на місці твоїх слів
            поглинає небо, поглинає очі,
            поглинає руки, поглинає птахів

            і дерева, і звуки, і тишу,
            ти чуєш? послухай, над нами

            пустка порожній човен колише,
            на ранок нічого
            від нас не залишить
            тиша, що поглинає тишу,

            послухай, дихай тихіше.



                           Pic: Pinterest.com



Літопис





        Дивовижна плацкартна постіль,
        як народу мого літопис,
        як наскельні сліди й малюнки
        недосліджених поколінь,

        скільки запахів тіл і шкарпеток
        увібрала твоя поверхня,
        може, сліз, може слини і сперми
        чи кривавих нічних жахіть?

        Ти здолала відстань до пекла,
        пропускала крізь себе моря,
        загортались у тебе мертві,
        воскресали в тобі з бодуна.

        Та сьогодні тебе урочисто
        у пакеті "Укрзалізниці"
        видає як незаймано чисту
        провідник з реп'яхом у петлиці.

     
       
11.12.2015, Київ-Ужгород






МЕНЮ






       Подай-но мені, хлопчику

     у чистенькому фартушку
     й білій сорочці,
      
       замість усього, що є у меню,

       пару годин кришталевої тиші
       і скляночку моря, і скалочку літа.

       Лиши-но мене, життя моє,
       на день без усіх моїх перемог

       у хмарах духмяних на синій горі.

       Зітри всі рахунки, залиш у грі,

       тобі всі малюнки, а рами — мені.




LOVE LOCK





       Ми не були ще рідними

       на берегах
       бірюзових ночей,

       коли наші весни
       линули,
       а на снігу
       пломенів протвейн,

       ми ще висіли
       на різних жилках,
       ти ніби місяць
       і я ніби зірка.

       Ми би невимушено
       відвикли,
       щойно би кроки між нами
       стихли.

       Бо не споріднює
       жодна драма,
       пороги, кордони,
       відкриті брами —
       так,
       як зачинені раптом за нами
       двері
       й телепатичні портали.


       І Бога ж не втомлює
       ця теорема —
       створює рівно
       дві половини,

       а далі самі собі
       плавляться схеми,
       і ось ми система,
       і ми - родина.




Sports. Love. Alcohol

cutcaster-photo-100405656-Fighting-woman-samurai-with-katana

В житті, як у тенісі, маєш постійно

Чекати на мить, щоб відбити подачу,

В житті, як у тетрісі, щойно втрясеться,

Як падає з неба чергова трясця,

І маєш тулити, мутити, крутити,

Аби хоч на мить це усе уляглось.

І цю круговерть неможливо спинити

Нікому: задавить тебе — чи когось.

Лише у кохання немає законів,

Тож вірять у нього красиві й криві.

І світом літає орда купідонів,

А морем тікають сліпі кораблі.


ЖИТИ СЬОГОДНІ

        c85ae33d6b59ef511656dbe5ac304a02

       Обриваю себе на півслові -

       хто я, щоб так милуватись собою?

       шифрувати життя малюкові,

       хоч не певна ще досі, хто я.

       А в нього пречисті очі

       і спокій у світлому серці,

       він знає, як жити сьогодні

       і так невинно сміється.

       Я складаюсь із літер і кодів,

       а гадаю, де сонце сходить.

       Він, сповитий, має свободу,

       нас - розкутих, нечистий водить.

       То чого я навчу це святе кошеня,

       мудре, як мати-природа?

       І змовкаю, розумна й немудра я.

       Покажи, як жити сьогодні.



Profile

маслянамуха
olesandra
Олена Опанасенко

Latest Month

July 2018
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Tiffany Chow